Як ЄС допоміг хмельницьким селянам виробляти молочну продукцію за європейським стандартом

Селяни Хмельницької області об’єднались та створили молочнийкооператив «Радодар» завдяки гранту програми ЄС «Місцевий розвиток,орієнтований на громаду». Як кооператив розширює асортимент, плануєбудівництво нових цехів і отримує гідний прибуток, читайте вматеріалі.

З 1 січня в Україні мав запрацювати новий молочний стандарт – ДСУ 3662: 2015 «Молоко-сировина коров’яче. Технічні умови». Згідно з цим стандартом, в Україні мали відмовитися від молока другого сорту – того, що закуповують безпосередньо у селян. Це стало б відчутним ударом для селян, адже для багатьох молоко — основне джерело доходу. Щоправда, в державі вирішили доопрацювати редакцію цього стандарту і відтермінували його запровадження до липня.

Виявляється, молоко, яке здають селяни, належить до другого сорту, і воно абсолютно не відповідає стандартам ЄС. Наблизити якість українського молока до європейських стандартів — вимога асоціації з ЄС. Загалом же в Україні 35 відсотків молока для переробних підприємств надходить від селян. І для переробників важливо зберегти цю нішу. Проте вимоги ЄС доведеться виконувати. Як? Створювати молочні кооперативи, ферми. Щоправда, молоко від індивідуальних господарств теж прийматимуть. Однак якщо якість молока не відповідатиме визначеним стандартам, цю сировину не можна буде використовувати для виробництва продуктів харчування. Тож, зрозуміло, і ціна за таку сировину буде нижчою. Проте у селян є ще час, аби підготуватися до нових стандартів. До того ж в області вже є досвід створення і діяльності сільськогосподарських кооперативів, у тому числі молочних. Один з таких кооперативів вже три роки діє в Радісному, що на Красилівщині. Кооператив об’єднав мешканців чотирьох сіл та хутора, що належать до Щиборівської сільської ради. Його вдалося створити за допомогою програми Євросоюзу «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду».

Бринза, рікота, твердий сир, вершкове масло — все своє

Все почалося у 2015 році, коли Щиборівська сільська рада вирішила долучитися до програми Євросоюзу «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду». Щодо спрямування кооперативу селяни навіть не роздумували, одноголосно визначилися: працюватимуть у молочному напрямку. Адже більшість з них тримали велику рогату худобу, і то не по одній корові, а дві, три і навіть сім. Лишки молока здавали переробним підприємствам, з цього й жили, бо ж роботи у селі немає. Однак переробники пропонували не дуже високу ціну за молоко, на той час — три гривні за літр. Але ж наробитися біля корови треба — ой, як багато. Тому створення молочного кооперативу давало селянам надію на кращі заробітки і більші перспективи.

Обладнання для переробки молока і холодильну кімнату купили за європейські кошти.

«Ми розуміли, що, об’єднавшись, зможемо за молоко отримувати більші гроші, — каже голова кооперативу «Радодар» Галина Болюх. — Тож написали бізнес-план, і його нам затвердили».

До кооперативу виявили бажання вступити 67 чоловік, згодом приєдналися ще кілька людей, і тепер їх — 73. За умовами гранту було передбачене співфінансування проекту — 20 тисяч доларів виділив Євросоюз, по тисячі гривень зібрали члени кооперативу, ще деяку суму виділила сільська рада. За ці гроші купили охолоджувач молока на дві тонни, молоковоз та лабораторне обладнання, побудували приміщення. На становлення пішло більше року, і 9 грудня 2016 року кооператив запрацював.

«Після завершення першого проекту Євросоюз дозволив нам взяти участь у ще одному проекті, і профінансували нас на 10 тисяч доларів, — продовжує Галина Леонідівна. — Так само частину грошей дала сільська рада, члени кооперативу. За ці гроші ми купили обладнання для переробки молока, зокрема сироварню. Завершили проект у травні минулого року, і вже переробляємо частину молока. Варимо бринзу та рікоту, які із задоволенням купують мешканці навколишніх сіл та райцентру. До свого продукту ми не додаємо ніякої «хімії», варимо сири лише з молока. Щоправда, поки що обсяги виробництва невеликі».

Але на цьому члени кооперативу не зупинилися, взяли участь у ще одному проекті. Цього разу Євросоюз виділив п’яти тисяч доларів, так само доклали ще гроші сільської ради та власні й купили холодильну кімнату. У планах — виготовляти ще й твердий сир та вершкове масло.

Крім того, що селяни зайнялися виробництвом сирів, відчули й іншу вигоду — фінансову. Адже тепер молоко кооперативу переробні підприємства приймають за вищою ціною, аніж у індивідуальних господарств.

«Ми поки що не можемо переробити все молоко, тож частину здаємо на Хмельницьку маслосирбазу, — продовжує Галина Леонідівна. — Маємо можливість визначати жирність молока, тож і платимо людям за жирність. І за кілограм молока (ми якраз рахуємо у кілограмах, а не у літрах) люди отримують від 6,5 гривні, дехто навіть 8-9».

Автор: Олена ЩЕГЕЛЬСЬКА

Стаття надрукована на сайті “Є”

Advertisements

Підписка на новини

Щоденні новини Time-UA.com на Вашу поштову скриньку. Отримуйте на свій E-mail останні новини за добу!