Токсична проблема: екологи закликають до євростандартів у поводженні з пестицидами

«Визнані токсичними в Європі пестициди – безпечні вУкраїні?». Це тривожне запитання було назвою круглого столу,проведеного в грудні Міжнародною благодійною організацією«Екологія-Право-Людина»  та Реанімаційним пакетомреформ. 

Причини для занепокоєння дійсно є. Ситуація з застосуванням в українському агросекторі  небезпечних речовин дуже далека сьогодні від європейських стандартів.

У  кінці листопада в Євросоюзі ухвалили рішення про продовження на п’ять років використання в сільському господарстві  гліфосату. Це гербіцид, який останні десятиліття широко  застосовують для захисту рослин у ЄС – так само як і в Україні та багатьох інших частинах планети.

 Дискусія щодо гліфосату точиться в Євросоюзі давно. Його вже збиралися заборонити, і листопадове рішення стало до певної міри компромісним.  Незадовго до того і  Європарламент ухвалив резолюцію про поступову заборону гербіциду  до 2022 року.

В Україні дискусію щодо обмеження використання небезпечних пестицидів ініціювали екологічні організації. Доведено, що той же гліфосат може спричиняти рак та завдавати великої шкоди довкіллю.  На круглому столі йшлося також про атразин та ацетохлор, які в Євросоюзі уже заборонені, однак досі використовуються на українських полях.

Алла Войциховська

Та застосування цих  та інших агрохімікатів є лише половиною проблеми.

«На сьогодні в Україні  зареєстровано близько 1100 пестицидів – каже еколог МБО «Екологія-Право-Людина» Алла Войциховська.   – Однак державний контроль за їхнім використанням практично відсутній».

За її словами, це спричинено реорганізацією в 2016 році санепідемслужби (СЕС).

«Повноваження з контролю перейшли до Держпродспоживслужби. Але лабораторії колишньої СЕС, які здійснювали цей контроль, залишилися у підпорядкуванні МОЗ,  і тепер не здійснюють контролюючих функцій, – розповідає  еколог.  –  Водночас з  24 обласних  відділень Державної екологічної інспекції лише три мають атестовані лабораторії на право проведення досліджень вмісту кількох дозволених до використання в Україні пестицидів у грунтах і воді. Однак ці лабораторії також не здійснюють лабораторного контролю за їх використанням».

Таким чином, підсумовує Алла Войциховська,  і Держпродспоживслужба, і Держекоінспекція  проводять лише перевірку наявної документації на використання пестицидів підприємствами. А справжній контроль за вмістом їх у воді, повітрі, грунтах, за використанням пестицидів підприємствами жоден орган нині не здійснює.

Поновленням системи контролю займається фінансований Євросоюзом проект Твінінг, метою якого є наближення українського законодавства до норм ЄС у сфері засобів захисту рослин, поліпшення пов’язаних інспекцій та лабораторних послуг.  Проект реалізується при Держспоживслужбі.

Райвіс Гросбардіс

«Наше завдання – поновлення контролю як такого,  – розповідає постійний радник проекту Райвіс Гросбардіс.

«На сьогодні його з боку держави майже немає. Ні за продажами засобів захисту рослин, ні за їх використанням. Для виправлення ситуації ми працюємо над законопроектом про захист рослин та карантин. Майбутній закон має стати основним елементом для впровадження контролю».

Експерт розповідає, що закон, зокрема, передбачатиме наявність сертифікатів у продавців  засобів захисту рослин – щоб не було так, що небезпечні хімічні речовини збувають люди без відповідної освіти та знань. Такий же підхід  планується застосувати до тих, які безпосередньо працюють із хімікатами на полях.

Передбачено  також наявність сертифікатів  і у  консультантів з використання агрохімікатів. Ну і зовсім нове для українського аграрного сектора – регулярні перевірки оприскувачів на справність та  точність їхньої роботи.

Райвіс Гросбардіс сподівається, що до кінця 2017 року законопроект буде готовий, а на початку наступного року його передадуть на ознайомлення всім зацікавленим організаціям та структурам.

Серед іншого, ухваленням такого закону  Україна має імплементувати кілька передбачених Угодою про асоціацію законодавчих актів ЄС щодо екологічно стійкого застосування пестицидів, а також переліку вітамінів і мінералів та їх форм, що можуть бути додані до харчових продуктів.

Можливо, закон ухвалять наступного року. Однак проблема безконтрольності використання пестицидів гостро стоїть уже тепер. Адже має прямий стосунок до безпеки та здоров’я громадян.  Ситуацію з безконтрольністю використання пестицидів ускладнює інша проблема – мораторій на планові перевірки бізнесу, який діє з серпня 2014-го і щороку поновлюється.

Екологи вже довгий час б’ють на сполох з приводу безконтрольності використання пестицидів. Алла Войциховська розповідає про численні випадки загибелі бджіл, кролів, домашньої птиці, спричинені безвідповідальністю  або некомпетентністю аграрників та відсутністю державного контролю.

Ще в травні цього року 13 екологічних організацій описали проблему в листі до Президента України, однак його перенаправили до Кабінету міністрів, на тому все й скінчилося. За результатами згаданого на початку круглого столу, який було проведено в рамках проекту ЄС «Українське громадянське суспільство за європейське поводження з відходами», екологи знову звернулися до уряду з пропозиціями дій, які можуть покращити ситуацію вже тепер.

Зокрема, запропоновано включити атразин, гліфосат, ацетохлор та всі їхні препаративні форми до переліку заборонених до використання в Україні, а також скасувати їхню державну реєстрацію.

Ще – розробити порядок здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про пестициди і агрохімікати, і затвердити його урядовою постановою.

Зрештою, ініціювати зміни до законодавства щодо виводу з-під дії  мораторію на проведення перевірок суб’єктів господарювання, які мають справу з пестицидами та агрохімікатами.

Advertisements

Підписка на новини

Щоденні новини Time-UA.com на Вашу поштову скриньку. Отримуйте на свій E-mail останні новини за добу!