Віл та Добідовська: Безпечність харчових продуктів — в руках підприємців

Сьогодні Україна адаптовує свою систему безпечності харчовихпродуктів до реалій ринкової економіки та європейських норм.Відмінності між новою та попередньою системою, помітні вже зараззміни та наступні кроки — про це ми поговорили з Керівником ПроектуЄС “Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів вУкраїні»Тоні Вілом та Заступником керівника цього Проекту ЯноюДобідовською. Ось основні моменти нашої розмови.

Більше відповідальності та більше свободи для бізнесу

Тоні Віл

В ринковій економіці безпечність харчових продуктів можуть забезпечити тільки підприємці — не держава. В радянські часи держава розводила худобу, вирощувала сільськогосподарські культури, виробляла з них харчові продукти та продавала українським покупцям в державних магазинах. В ринковій економіці не держава, а приватні підприємства займаються виробництвом та продажем харчових продуктів. Вони краще знають всі особливості та ризики свого бізнесу. Тому саме приватні підприємства мають відповідати за їх безпечність.

Яна Добідовська

Україна сьогодні адаптовує свою систему безпечності харчових продуктів до реалій ринкової економіки. Вона прагне наблизити її до системи, що діє в ЄС. Цього від Києва вимагає й Угода про асоціацію між ЄС та Україною. Оскільки масштаби змін значні, ЄС надає технічну допомогу, зокрема через Проект ЄС “Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні”.

В ці дні Україна впроваджує постійно діючі процедури, засновані на принципах НАССР (система аналiзу небезпечних факторiв та контролю у критичних точках). Тепер підприємці мають визначати потенційні небезпечні фактори та ризики виробничого процесу та потужностей, а також вживати усіх необхідних заходів, щоб їх максимально мінімізувати.

Перехід на принципи НАССР відбувається поступово. З 20 вересня 2016 року діють нові гігієнічні вимоги. З 20 вересня 2017-го — принципи НАССР обов’язкові для молокозаводів, боєнь та виробників інших продуктів, у складі яких містяться неперероблені інгредієнти тваринного походження; з 2018-го — для соків, цукерок та інших виробів, у складі яких відсутні неперероблені інгредієнти тваринного походження. З 2019 року — процедури, засновані на принципах НАССР, обов’язкові для малих підприємств.

Разом з більшою відповідальністю підприємці отримали й більше свободи. Наприклад, держава не може вимагати від заводу мати світлі стіни вище 1,8м. Вона може вимагати стіни з непроникаючого, нетоксичного та придатного до миття матеріалу. Але колір, висота та матеріал стін — на судження виробника.

Державний контроль: одне яйце мало що скаже про всю упаковку

Нова система вимагає й нових підходів до державного контролю безпечності харчових продуктів. Державному інспектору мало перевірити одиницю товару як в радянські часи. Якщо державний інспектор бере одне яйце й відправляє його в лабораторію для перевірки, він може оцінити безпечність цього одного яйця. А як щодо інших в упаковці? За нової системи робота інспектора полягає в оцінці безпечності умов виробництва всіх яєць на підприємстві. Він дивиться чи всі можливі ризики мінімізовано. Тільки так ми можемо бути впевнені, що всі яйця із заводу — безпечні.

Відповідний закон  № 2042-VIII “Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»прийнято в травні 2017 року. Він набуває чинності в 2018 році. Розробкою закону займались, в тому числі, юристи вищезгаданого Проекту ЄС. Також експерти цього проекту навчають українських інспекторів Держпродспоживслужби особливостям їхньої роботи відповідно до нового законодавства про державний контроль.. Вже 319 з 500 інспекторів успішно здали екзамен, шляхом незалежного оцінювання третьою стороною.

Менше бюрократії

Контроль безпечності харчових продуктів сьогодні в Україні здійснює єдиний компетентний орган — Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Він замінює своїх попередників – Державну ветеринарну та фітосанітарну службу України, Державну інспекцію з питань захисту прав споживачів України і Державну санітарно-епідеміологічну службу України. Таким чином,  підприємство матиме справу лише з одним інспектором. А це — менше бюрократії. Державі теж простіше з одним компетентним органом.

Безпечність не означає якість

Українці часто питають: а цей продукт якісний? Проте система безпечності харчових продуктів ЄС, яку переймає Україна, підходить з іншого боку. Тут більший акцент на безпечності, а не якості. Якість — це суб’єктивне та особисте поняття. Це такі речі як смак чи жирність. Вимоги до безпечності натомість мають попередити шкідливий вплив продуктів на здоров’я споживача.

Разом з тим, споживач має знати, що він чи вона їсть. Тому наразі розроблено проект закону про надання інформації споживачам щодо харчових продуктів. Виробник має чітко вказатина упаковці склад продукту. Маркування має бути видно. Також напис на етикетці повинен відображати реальні якісні характеристики продукту. Українці мають знати, що вони споживають.

Від лану до столу та простежуваність

Недостатньо мінімізувати ризики на стадії виробництва продукту. Якщо молоко вироблено в безпечних умовах, але в магазині його зберігають за занадто високої температури, воно зіпсується. Й відповідальним за це буде не виробник, а магазин. Україна переходить на систему, де кожен підприємець відповідає за безпечність харчового продукту в межах своєї діяльності, від лану до столу: виробник — в межах виробництва, перевізник — в межах перевезення, магазин — в межах зберігання та продажу.

В кожній точці харчового ланцюга підприємець знає, звідки прийшли сировина чи продукт й куди він потрапляє далі. Якщо покупець отримує небезпечний для здоров’я продукт, ця система допомагає виявити: хто відповідальний за нанесення шкоди.

В цьому ланцюжку мають бути й  корми для продуктивних тварин. Вже розроблено та зареєстровано проект закону “Про безпечність та гігієну кормів”, реєстраційний номер №2845. Якщо корми будуть містити шкідливі речовини, вони далі через харчові продукти, вироблені із м’яса тварин, можуть потрапити в наш організм. Тому безпечність кормів є дуже важливою для нашого здоров’я.

Як часто чекати інспектора

Нова система передбачає, що частота державних інспекцій залежить від групи ризику того чи іншого підприємства. Наприклад, розведення свиней, розділення туші та виготовлення фаршу містить більше потенційних небезпечних факторів, ніж продаж чаю, кави та солодощів.

Частота інспекцій також залежить від репутації та попередніх порушень закону підприємством. Чим більше таких порушень, тим частіше буде приходити державний інспектор.

Ціна переходу

Дехто з підприємців може сказати, що вартість переходу на нові правила є високою, а нові правила — занадто складними. Це природна реакція на зміни. Проте для бізнесу високої групи ризику, такого, як наприклад, масштабне виробництво м’яса, достатньо найняти одну людину для розробки та впровадження процедур, заснованих на принципах  НАССР. Така людина має розбиратися в принципах НАССР та процесах цього конкретного м’ясокомбінату.

Для кав’ярні — чи іншого бізнесу низької групи ризику — перехід навіть простіший. Достатньо, наприклад, зберігати підтвердження про походження купівлі молока, кави та води. Не потрібна якась надскладна система.

Покарання

Навіщо дотримуватись закону, коли немає покарання за порушення? Тому нова система безпечності харчових продуктів в Україні передбачає високі штрафи за порушення. У виняткових випадках, можливе навіть закриття потужності.

Особисті інтереси

Інтереси є найбільшою перепоною у впровадженні нової системи безпечності харчових продуктів в Україні. В цій сфері сходяться безліч особистих інтересів. Нові правила гри позбавляють певні підприємства деяких переваг. Граючи нечесно чи порушуючи правила, вони можуть продавати товар дешевше. Через це процес прийняття законодавства розтягується у часі. Наприклад, новий закон щодо контролю безпечності харчових продуктів розглядали більше 5 років. Проте є виробники, які зацікавлені в чесній грі. Також є зобов’язання в рамках Угоди про асоціацію з ЄС. Все це допомагає штовхати реформу далі.

Довідково:

Проект ЄС “Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні»реалізовують з березня 2014 року. В ньому працюють експерти як з країн ЄС, так і з України. Серед іншого, проект допомагає розробляти та впроваджувати законодавство ЄС в сфері безпечності та контролю безпечності харчових продуктів в Україні; покращує систему оцінки ризиків на підприємствах та навчає державних інспекторів; вдосконалює національну інформаційну систему та управління даними.

Джерела фото та зображень: Проект ЄС “Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні”; © European Union, 1995-2017

Підписка на новини

Щоденні новини Time-UA.com на Вашу поштову скриньку. Отримуйте на свій E-mail останні новини за добу!