«Україна встановлює новий стандарт, за яким можуть в майбутньому піти інші» – Довідас Віткаускас

Триває складний багатоступінчастий процес добору суддівВерховного Суду України. Його проводить Вища кваліфікаційна комісіясуддів за сприяння та участі громадськості та міжнароднихдонорів.

Одним з останніх є фінансований Євросоюзом проект “Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні”. Про його внесок у відбір суддів ВС, інші напрямки діяльності та про українську систему правосуддя в цілому ми говорили з керівником групи експертів проекту Довідасом  Віткаускасом.

Яка роль проекту в процесі добору суддів Верховного Суду?

Довідас  Віткаускас

Ми допомагали Вищій кваліфікаційної комісії суддів України в розробці підходу до відбору, тестів і практичних завдань. Також проект повністю оплачував усі заходи з психологічного тестування кандидатів: повної перевірки соціальних та інших психологічні характеристик, включаючи доброчесність, здатність працювати в команді і т.д. Такого об’ємного тестування при наборі в держструктури в Україні ще не було.

Проводити такі психологічні тести важливо – але не менш важливо забезпечити, щоб їх результати були зрозумілі, правильно розтлумачені і прийняті до уваги при остаточній рейтинговій оцінці кандидатів.

Тому ми постійно працювали з ВККС з метою навчання тому, як тлумачити ці психологічні доповіді. Тобто, наша допомога була не тільки в самому тестуванні, але і в точному застосуванні його результатів при остаточній оцінці кандидатів.

Конкурс з відбору суддів Верховного Суду – це унікальний процес навіть за європейськими мірками.  Україна одна з перших іде шляхом  технократичного процесу, коли відбувається перевірка не тільки правових знань кандидатів, але і їх соціальної компетенції, психологічних здібностей шляхом прозорого конкурсу.

Україна встановлює в цьому новий стандарт, за яким можуть в майбутньому піти інші країни, включаючи розвинені демократії.

Зараз частіше за все відбір кандидатів  до вищих судових інстанцій є політичним непрозорим процесом, проходить в закритих кабінетах, без відкритого обговорення суспільством. В Україні перед тим, як комісія відбере кандидатів на посаду, має місце відкрита дискусія щодо здібностей і можливостей кожного. Тобто, вже з самого початку планку прозорості встановлено ​​дуже високо.

Ви задоволені співпрацею з українськими партнерами?

Так. Взагалі важко критикувати ВККС за щось – адже вони вже встановили стандарт, який вище, ніж в інших європейських країнах. Але цей конкурс треба гідно довести до завершення.

Але незважаючи на цю унікальну формулу відбору, все ж звучить критика: мовляв, комісію проходять і досить одіозні персони.

Остаточного рішення щодо кандидатів ще немає, тому рано говорити про конкретних осіб і прізвища. Але якість процесу ми вже можемо оцінити.

Як відбуваються вибори  до Верховного Суду в Литві?

У Литві головний  етап відбору кандидатів – це політична дискусія між різними органами влади. Представляє відібраного президент, у процесі бере участь і парламент. Має місце обговорення в пресі та суспільстві щодо того, хто є більш достойним . Но такой стадії та процесу формування “короткого списку”  кандидатів, як в Україні, немає. Тим більше, що у Верховному Суді Литви замінюють почергово  одного суддю на іншого, повної перебудови інституції немає.

Природно, в європейських країнах довіра до органів влади в цілому і правосуддя зокрема вища, тому саме суспільство не завжди вимагає такого рівня прозорості. Хоча, думаю, це нікому б не завадило.

Дійсно, в Україні рівень довіри до системи правосуддя дуже низький навіть на тлі загального невисоку довіру до влади.

Так, за різними опитуваннями довіряють судовій владі 10-15% суспільства .В Литві ця цифра становить близько 40% – і це дуже багато. А лідерами тут є Данія та Голландія, де 70% населення довіряє судам.

Втім, і в розвинутому суспільстві певний рівень недовіри до влади повинен бути. Але для України цей показник потрібно підтягнути хоча б до 20-30% за наступні кілька років.

Унікальний за своєю природою відбір суддів Верховного Суду – це лише перший крок, невелика частина процесу руху в бік підвищення рівня правосуддя. Поліпшити сприйняття його суспільством можна лише комплексним шляхом. Тут важливо і якісне управління системою, і процесуальне законодавство, і підвищення правової освіти суспільства.

Що ще проект робить в сфері правосуддя?

Одне із завдань – допомогти Вищій раді правосуддя стати лідером в нинішній,  досить складній та громіздкій системі судового управління, встановлювати цілі та випробовувати через напрацьовану систему оцінки, як вони досягаються. І на системному рівні, і на індивідуальному суддівському.

До речі,  нові підходи ВККС до відбору до Верховного Суду будуть застосовуватися і для оцінки діючих суддів. Для цього потрібно, щоб ВСП встановив стандарти якісної ефективної роботи судової влади і систему перевірки як судів, так і суддів. Ми допомагаємо ці стандарти розробляти. Наша робота з ВПС дуже важлива разом з роботою з ВККС: комісія відбере людей, а Вища рада правосуддя повинна створити механізми управління системою. Поки що українській судовій владі не вистачає управлінства  та управління.

Проект також допомагає впровадити так зване результативне бюджетування. Судовий бюджет, як і бюджет будь-якої держструктури, повинен залежати від результату, який ця структура дає суспільству. У випадку судової влади – у формі справедливого правосуддя, більш якісного управління та доступніших послуг.

Важливим  завданням є поліпшення процесуального законодавства – щоб суддям було зручніше працювати, а сторонам у судах була гарантована змагальність.

Ми також багато працюємо з Міністерством юстиції. Зокрема, для переструктурування його на сучасне міністерство, яке виробляє політику, а більшість послуг делегує іншим – в той же час ефективно це регулюючи.

З Мін’юстом ми працюємо і в реформі системи виконання судових рішень. Зараз це одна з головних проблем українського правосуддя.

Рішення судів часто не виконуються, або виконуються невчасно. Вихід – в приватизації системи виконання, це зараз тенденція і в країнах ЄС, оскільки це рішення є найефективнішим і найдешевшим для кінцевого користувача. Зараз в Україні вже підготовлено 85 ліцензованих виконавців. Сподіваємося, ця система стане однією з швидших історій успіху. Хоча і деякий час займе необхідність поставити виконавців на ноги як корпорацію, створити системи самоврядування, етичні правила поведінки, ефективний механізм контролю з боку Мін’юсту.

Ще один напрямок – електронні реєстри. Тут існує багато проблем і ризиків, які потрібно враховувати. Однак лише після завершення цих процесів ми зможемо говорити про електронний уряд в Україні.

Ну і ще одне наше з Мін’юстом спільне завдання – це пробація, тобто покарання, альтернативне ув’язненню.

Україні необхідно змінити підхід до балансу між запобіганням злочинності з одного боку, а з іншого – реабілітації та соціалізації тих, що вчинили злочин, більш ефективної витрати грошей платників податків. Обов’язково тримати людей у ​​в’язниці для суспільства не тільки дорого, але і небезпечно. Адже саме в тюрмах люди розвивають свої кримінальні здібності. Тому вирішувати, коли і в якому обсязі людина повинна перебувати у в’язниці, потрібно на основі статистики, соціальних наук і економіки, а не емоцій.

Ви розповідаєте про багато привабливих планів і процесів, однак практика показує, що для імплементації формальних рішень в Україні часто не вистачає політичної волі. Особливо що стосується судової системи.

Спокуса користуватися в своїх цілях судовою владою існує у всіх державах. Але в розвинених демократіях є системи стримувань і противаг. Владні повноваження повинні бути розділені таким чином, щоб ні у кого не було абсолютної влади в якійсь сфері.

Робота нашого проекту на концептуальному рівні полягає саме в тому, щоб створити систему, що захищає себе від цих політичних спокус ззовні. Це загальна системна робота не тільки в секторі правосуддя, а й в інших напрямках. Судова ж влада, та й система правосуддя в цілому, повинні оберігати свою незалежність через краще управління і самоврядування. Важливими є і системна незалежність, і індивідуальна, зокрема суддів.

Зараз готується до запуску ще одна програма Євросоюзу – “Право”. Вона теж буде націлена на посилення системи правосуддя?

“Право” розпочнеться приблизно в кінці року, після завершення нашого проекту . Це буде певним його продовженням, хоча і з іншим механізмом, великою увагою до деяких напрямках, яким наш проект в силу різних причин не міг приділяти достатньо уваги. Я б сказав, це буде посилена підтримка ЄС сектора правосуддя. Також “Право” буде включати компонент, спрямований на реформу поліції і системи внутрішніх справ – сектора, який тісно пов’язаний з правосуддям.

Підписка на новини

Щоденні новини Time-UA.com на Вашу поштову скриньку. Отримуйте на свій E-mail останні новини за добу!