Карел Шварценберг: Санкції проти Росії треба було запроваджувати одразу ж

Карел Шварценберг: Це останній великий конфлікт у ланцюгу розпадів великих колоніальних імперій. Раніше такі конфлікти виникали в Африці та Азії, тепер — в Європі. Попередні великі колоніальні імперії — в тому числі й Росія — поступово змушені розлучатися зі своїми колоніями, що, звісно, дуже болісно. Такий процес складно зупинити, хоча йому й намагаються протидіяти. Так було з французами, які воювали у Вʼєтнамі та Алжирі, і з іншими. І ось тепер схожа драма розігрується в Європі.

Голова зовнішньополітичного комітету парламенту Чехії в інтерв’ю DW назвав дії РФ в Україні війною. На думку Карела Шварценберга, санкції проти Москви варто було застосувати набагато раніше.

DW: Пане Шварценберг, як Ви оцінюєте події в Україні, російсько-український конфлікт?

Але в історії були також приклади мирного розпаду колоніальних імперій. Та й сам СРСР також припинив своє існування відносно без крові. Чому тепер така ескалація?

Правильно. Але в тих випадках, про які ви говорите, режими були інші, більш помірковані. Для авторитарного режиму дуже важливий його престиж, вплив на світовій арені, і тому він застосовує насильство.

У Євросоюзі є різні думки стосовно санкцій проти Росії. Якої точки зору дотримуєтеся ви?

Якщо санкції застосовуються правильно і послідовно, то вони мають успіх. Це видно на прикладі Ірану. Але у випадку з Іраном був час, який давав можливість поступово нарощувати санкції. Адже створення іранської атомної бомби або іранських міжконтинентальних ракет ще потребуватиме деякого часу.

Із Росією ситуація інша. Факт уже доконаний. Крим окуповано. До України спрямовані озброєні групи. І хоч я й належу до консервативно налаштованих людей, інакше, аніж війною, я такі дії назвати не можу. Коли одна держава окуповує або анексує частину іншої та використовує при цьому військову силу, то це завжди називалося війною. І такі дії частково продовжуються щодо Східної України.

Якщо таку поведінку вважають неприйнятною, то варто негайно вживати енергійних та послідовних контрзаходів, тобто запроваджувати санкції, аби не допустити того, що зробила Росія. Не можна очікувати, що ситуація сама собою розрядиться і можна буде повернутися до режиму business as usual — мовляв, все, як завжди. Від самого початку треба виявляти твердість.

Тобто ви вважаєте, що жорсткі санкції проти Росії треба було застосовувати ще раніше?

Саме так. Доти, доки російські озброєні групи оперують в Україні, а Росія навіть не вдає, що готова до переговорів про статус Криму, санкції необхідні.

Але санкції — палиця з двома кінцями…

Звісно. І нам доведеться піти на певні економічні жертви. Попереднім поколінням доводилося битися, проливаючи кров, гинути за свободу, незалежність, демократію. А тут ідеться лише про незначне скорочення зростання ВВП.

А наскільки залежна Чехія від поставок російського газу, які можуть припинитися внаслідок цього конфлікту?

Певною мірою ми залежні, але не цілковито. Ми маємо також інших потенційних постачальників. До того ж, не варто забувати, що й Росія залежить від покупців її газу. Путін згаяв можливість у доповнення до сировинних галузей економіки створити також інші. Інфраструктура російського господарства гірша за всіляку критику. Це означає, що якщо Росія не зможе продавати нафту й газ, то швидко настане крах. Дня нас припинення поставок призведе до деяких труднощів, але газу в світі, у принципі, достатньо. Чи то в Лівії, в Алжирі, в Америці або в країнах Близького Сходу. Тож російський газ є чим замінити.

Останніми днями з Праги надходили суперечливі повідомлення про підхід чеських політичних діячів до проблеми візового режиму в відносинах з Росією. Президент Мілош Земан нібито виступає за його повне скасування, а міністр закордонних справ Любомир Заоралек, навпаки, взагалі не хоче пускати росіян до країни. Чи ви могли б пояснити ситуацію?

Це ознака живої дискусії в Празі. Я в цьому випадку не можу викладати офіційну точку зору Чеської Республіки. Я представляю опозицію, очолюю зовнішньополітичний комітет парламенту. До моїх завдань не входить відстоювання офіційної точки зору.

А яка Ваша особиста точка зору з цього питання?

Я вважаю, що підхід має бути вибірковим. Я проти повного скасування візового режиму. Що стосується представників верхніх ешелонів російської влади, то надання їм віз, відповідно до застосованих персональних санкцій ЄС, необхідно обмежувати. Натомість, приміром, до студентів з Росії треба ставитися в цьому плані дуже ліберально.

Як в Чехії ставляться до політичних емігрантів з Росії?

Чехія традиційно відкрита та добросердечна щодо цього. Я знаю, що ми мали багато охочих отримати політичний притулок з України, коли президентом там був Янукович. Про наплив політичних емігрантів з Росії я поки не чув, проте не виключаю, що такі випадки є. У Чехії сьогодні доволі багато російських громадян — не тих, хто шукає політичного притулку, а тих, хто вʼїхав за нормальною візою. Але відомості про зростання кількості політичних біженців з Росії до Чехії я не можу ані підтвердити, ані спростувати.

Яку допомогу може надати або вже надає Чехія Україні?

Допомога може бути головним чином політичною і лише частково — економічною. Окрім того, у наших лікарнях лікували деяких поранених на Майдані. Усе це в межах тих невеликих можливостей, які має маленька країна. Чехія — не велика і навіть не середня держава. Але ми намагаємося допомагати Україні в міру наших можливостей.

Підписка на новини

Щоденні новини Time-UA.com на Вашу поштову скриньку. Отримуйте на свій E-mail останні новини за добу!