Домовленість із бойовиками може бути лише в одному: коридор для їхнього виходу до Росії – Тимчук

Гості «Вашої Свободи»: Дмитро Тимчук і Юрій Карін, координатори групи «Інформаційний спротив».

Інна Кузнецова: Пане Тимчук, Ви в мережі «Фейсбук» написали, що зі стрілецької зброї обстріляні сили АТО коло Амросіївки та Рубіжного. Втрат серед силовиків немає. Було обстріляно пункт сил АТО в районі прикордонного пункту пропуску «Довжанський». Там був обстріл з мінометів.

Так сталося, що дійсно журналісти отримують у Києві інформацію здебільшого від Вас, пане Тимчук.

— Чому?

Дмитро Тимчук: Елементарні речі. Наприклад, свого часу ми під час зустрічі з високопосадовцями на рівні голови адміністрації президента і в.о. президента все ж таки змогли (я вважаю, що якась частка нашої заслуги) переконати, що потрібно створювати не прес-центри, групу інформаційного супроводження при штабі АТО. Вона повинна бути і за законодавством. Але її де-факто не було. Це спрацювало. Але ж навіть у тому ж указі президента є низка організаційних заходів, причому вказано, що потрібно, щоб воно було здійснене впродовж трьох діб, а пройшло вже три місяці, нехай менше, але все рівно не створено.

​​Дмитро Тимчук: За допомогою методів і засобів російського телебачення можна довести будь-що. Причому навіть такі речі, які зараз здаються очевидними, довести протилежне. Ми ж бачимо це.

Цікаво, що стосовно Слов’янська вони мінімум два місяці кричали, що це наша «Брестська фортеця», ми її не здамо. А тут, власне, перегрупування сил — це у них плановий відступ. Якщо вони здійснюють зараз плановий відступ десь до Уралу, то я думаю, що нехай про це розмовляють, що це заплановано. Ми не будемо заперечувати.

— Кажуть, що у Донецьку якщо міліція на місці, то все нічого, а як тільки міліція зникає, то, значить, чогось чекай. Нібито вчора міліцію перевели в Маріуполь. Це за даними місцевих мешканців. Чого чекати у такому випадку?

Дмитро Тимчук: Я думаю, що тут запитання до керівництва МВС. З одного боку, можна погодитися з тим, що не можна на всіх стовідсотково місцевих правоохоронців зараз повішати клеймо, що вони зрадники і працюють з терористами. Тому що є патріоти і серед правоохоронців Донбасу. Це поза сумнівів.

​​Але я думаю, що все ж таки варто враховувати, що ми зараз не маємо механізмів. От зараз звільнили той же самий Слов’янськ — починають розбиратися, де зрадники, а де не зрадники. Немає механізмів, якогось індикатора, який показував би, що цього хлопця можна залишати, щоб він виконував завдання, а цього треба саджати. Тобто треба розслідувати кожний випадок.

​​Але зараз немає можливості проводити таку роботу у стислі терміни. Все ж таки МВС дуже правильно робить, що каже про те, що збирає зараз правоохоронців з інших регіонів для роботи там. А ці люди, на моє глибоке переконання, повинні всі поголовно бути відсторонені на час службового розслідування. Ми не можемо так ризикувати, щоб зараз залишати у їхніх руках дійсно стабільність і контроль над ситуацією в населених пунктах, які щойно звільнили. Це лотерея. І там виграш може бути не на нашу користь.

— Учора у Луганську багато було проблем. І міни підривали, і бої були за аеропорт. Інформація дуже різнилася. У порівнянні з тим, що можна було читати від «Інформаційного спротиву», і від того, що можна було дивитися на російському телебаченні, мирні жителі, які перебувають у Луганську, то я читала, що вони писали стосовно того, як «Гради» від української сторони воюють з мирними мешканцями. Це писали росіяни.

Що насправді там відбувалося?

​​Юрій Карін: Насправді, що ми фіксуємо останні кілька днів, то це те, що бронетехніка, яка загнана з російської сторони, зараз починає ходити під українськими прапорами, але без українських упізнавальних знаків.

Що було вчора? Коли стріляли у сторону аеропорту (Краматорськ у— ред.), де сидить наш підрозділ, там був український прапор. Він постріляв, розвернувся і почав стріляти по населених пунктах. Те ж саме у Червонопартизанську. Там з БТР розстрілювали. БТР теж був під українським прапором.Вони роблять провокацію. І при цьому всьому присутні російські ЗМІ. Точніше, не ЗМІ, а засоби масової дезінформації.

— Як можна цьому заважати? Очевидно, засобами контрпропаганди? Група «Інформаційний спротив»… Я не хочу сказати, що вона є контрпропагандистська група. Просто інформаційна.

​​Дмитро Тимчук: Ми є контрпропагандистська. І з першої хвилини нашого існування контрпропаганда була серед завдань № 1. Але я постійно повторюю, що ми — сторона конфлікту, яка є жертвою агресії. Нам не треба приховувати свої плани. Просто ми повинні показати, що нас атакують, на нас напали, ми обороняємося. Тому в нашому випадку контрпропаганда — це є надання об’єктивної інформації. Все.

​​Ми учора, наприклад, теж давали повідомлення про цю бронетехніку під українським прапором, то це теж контрпропаганда. Ви посилаєтеся на російське телебачення, ми ж бачимо, що російські ЗМІ зараз, з точки зору надання інформації, мають нульову цінність. Їх можна передивлятися лише для того, щоб бачити, які маніпуляції взагалі існують в інформаційному просторі.

— Ми маємо дотримуватися хоча б якоїсь мінімальної картинки начебто з різних боків. Але для українських журналістів є проблемою взяти інтерв’ю в «еленерівця».

Дмитро Тимчук: Згадаймо досвід тієї війни, яка дійсно зачепила кожну українську сім’ю. Велика вітчизняна війна. Я не пам’ятаю, щоб радянські ЗМІ цитували німецькі для того, щоб показати, як працює машина пана Геббельса. Це, як мінімум, було б неправильно. А чому ми тоді повинні орієнтуватися на російські ЗМІ, представників країни, держави, яка є агресором, яка на нас напала?

— Ці російські ЗМІ дивляться жителі Донецька і Луганська.

​​Дмитро Тимчук: Для того, щоб вони не дивилися, треба поставити запитання: чому жителі Донбасу дивляться російське телебачення? Технічні можливості є повністю! Ми вивчали це питання дуже ретельно. Є повна технічна можливість для відімкнення російського телебачення на території Донбасу.

Нам розповідають, контраргумент, якщо відімкнути російське телебачення (одні і ті ж самі телерадіостанції передавальні), тоді не буде українського телебачення. Вибачте мені, так у тому ж то і справа, що на Донбасі більшість населення не дивиться новини українські. Якщо дивиться українські телеканали, то там різноманітні шоу, телесеріали.

Ми повинні просто зважати на плюси й мінуси. Зараз ми бачимо один величезний мінус. Це те, що російська пропаганда впливає на наших громадян. І у нас є можливість це нейтралізувати. І чому це не робиться? Я не знаю.

— Маємо запитання радіослухача.

Слухач: Пане Дмитре, скажіть мені, будь ласка, як ви могли випустити бойовики з важкою технікою з Краматорська і зі Слов’янська? Оце ваша помилка! І за це ви повинні і хто там нести кримінальну відповідальність!

Дмитро Тимчук: Згоден! З одним уточненням. Ми до силових структур не маємо стосунку. Ми як громадська ініціатива, яка певний час виконувала функції держави, коли та якихось обставин цього не робила.

Якщо ми будемо нести кримінальну відповідальність за те, що не робить держава, то це, мені здається, буде неправильно.

— Анатолій Гриценко сьогодні говорив про те, що він отримує тривожні дзвінки й повідомлення від військових і знайомих. Пише, що з терористами, імовірно, таємно домовилися. «Діляться відчуттями якихось прихованих домовленостей або українського військового командування з лідерами терористів, або української влади з російською».

Схоже на те, про що говорить слухач.

Дмитро Тимчук: Мається на увазі те, що їм дали можливість піти зі Слов’янська і з Краматорська?

— Так.

Дмитро Тимчук: Я не бачу сенсу у таких домовленостях. Військові так само чудово розуміють, що якщо зараз той самий Донецьк буде під зав’язку набитий терористами, то їх там нейтралізувати, знешкодити буде набагато важче, ніж робити це по дорозі зі Слов’янська у Донецьк.

​​Ця домовленість мала б сенс тільки в єдиному випадку: якщо їм надати коридор до кордону і сказати «Добро пожаловать в Росію!» і «Прощайтє!».

— Кажуть, що у певний момент (це передає Борислав Береза, керівник інформаційного центру партії «Правий сектор») з високопоставленим українським чиновником зв’язався російський диверсант Безлер (Бєс), якому підпорядковуються сили терористів під Карлівкою. Він висунув ультиматум, якщо наступ не припиниться, то він почне розстрілювати щохвилини по чотири заручники. А в нього у заручниках велика кількість громадян і представники місії ОБСЄ.

Дмитро Тимчук: Я бачив це повідомлення. У нас, на жаль, такої інформації немає. І офіційні структури теж цього не підтверджують. Тому мені важко коментувати те, що приписують Безлеру.

— У п’ятницю в другій половині дня у Луганську обласну телерадіокомпанії бойовики якраз і зайняли.

Мені довелося розмовляти з людиною, яка була при цьому, як співробітників цієї телерадіокомпанії люди з автоматами виводили з телерадіокомпанії. Вони сказали, що тепер буде інше мовлення, ваш канал працювати не буде. Це державний канал Луганської обласної телерадіокомпанії.

Після цього я телефонувала керівнику луганської ОДТРК, він сказав, що немає часу на розмови з Радіо Свобода. От вам і техніка.

​​Дмитро Тимчук: Ситуація наступна. Ми бачили, що чимало посадовців різної ланки співпрацюють з терористами.

Що стосується саме продовження телерадіомовлення на цих територіях, то багато технічних робітників, які обслуговують ці засоби, теж змушені підкорятися терористам. Ми не можемо їх засуджувати. Це коли під дулом автомата — не кожен з себе там буде корчити героя. Тим більше, незрозуміло навіщо, тому що, за нашими даними, чимало фахівців були з Росії закинуті. Ну, розстріляли б наших технічних.

Справа в тому, що сама по собі ні луганська обласна телерадіокомпанія, ні донецька — їхня робота не має ніякого сенсу, якщо не працює технічна мережа, ці телерадіопередачі станції. Їх є можливість відімкнути, не підставляючи людей там, скажімо так.

Підписка на новини

Щоденні новини Time-UA.com на Вашу поштову скриньку. Отримуйте на свій E-mail останні новини за добу!