Поранені бійці АТО: думками на фронті, тілом – у госпіталі

Дід холод, дитячі малюнки і друзі-волонтери. Як живуть поранені в АТО Дід холод, дитячі малюнки і друзі-волонтери.

Як живуть поранені в АТО

Поранені бійці АТО у спогадах ще на фронті, а в реальності — в чотирьох стінах лікарняних палат. Допомогти їм стати на ноги взялися лікарі, кияни та ціла Волонтерська сотня. Втім засиджуватися у госпіталі вони не збираються, кажуть, що повернуться на фронт, в той час, як на їхнє місце привезуть нових постраждалих.

Один із поранених — Максим із Коростеня — спочатку у складі 95-ї Житомирської аеромобільної бригади патрулював кордон Херсонщини, а потім його перекинути під Слов’янськ. У перший же вечір чоловік дізнався, що таке мінометний обстріл. А осколкове поранення в руку отримав через місяць. Про війну розповідати не хоче, але нарікає на недостатнє інформування, погану координацію й безпечність самих вояків.

«Телефонують дружини, матері і кажуть, що показують, що нас обстрілюють, нашу гору. А у нас тихо, спокійно, нічого немає. І буквально 15 хвилин проходить і нас починають обстрілювати. Самі пацани фотографують бойову точку і надсилають в інтернет свою фотографію. Вони самі себе виказують. Що це за війна така?», — питає він.

Максима переводять до Ірпінського госпіталю. До свого наплічника він збирає все необхідне: одяг, взуття, медикаменти. Бере з собою і прапор бригади, а ще дитячий малюнок та ведмедика для доньки — що принесли кияни. Каже, що опісля обов’язково повернеться до друзів у місце проведення АТО. У палаті залишаються товариші — один із простреленим коліном, а в іншого — розроблені кістки обох ніг. Кажуть, що і їх переведуть, бо мають привезти важкопоранених.

Не тужити хлопцям допомагають волонтери. Щодня приходять — питають, що потрібно, приносять їжу, одяг і листівки. Навідується до них і Дід холод — киянин-підприємець, який смішить бійців й частує смаколиками зі свого ресторану.

Волонтерський пункт — і аптека, і бібліотека

За два тижні своєї роботи волонтери налагодили в одному аптечному пункті на території госпіталю імпровізований склад, куди й просять приносити допомогу. Жартують, що у цьому маленькому приміщенні крім аптеки вже з’явилась і бібліотека, і цілий магазин з одягом. Проте наголошують, що допомога потрібна не лише пораненим, яких вже доправили до Києва, а й тим, яких вивезти поки що не вдається.

«Є такі ситуації навіть зараз, коли хлопці лежать в лікарнях за лінією фронту, але немає можливості їх перевезти через те, що так роздріблені кінцівки, що потрібні апарати Ілізарова й інші апарати. Просто так їх не можна перевозити. І вони чекають зараз на цей апарат, щоб приїхати сюди і щоб їм тут зробили операцію, а то й не одну», — каже волонтер Волонтерської сотні Інна.

Багатьом пораненим потрібно ще й відновлювати втрачені документи: паспорти, військові квитки. Вони сподіваються, що чиновники це зможуть вирішити.

Підписка на новини

Щоденні новини Time-UA.com на Вашу поштову скриньку. Отримуйте на свій E-mail останні новини за добу!