Нові обличчя в Раді: Ірина Суслова про люстрацію і скандал у партії "Воля"

Ірина Суслова з партії «Воля» проходить до Ради за списками "Обʼєднання «Самопоміч». У розмові з DW вона розповіла, як хоче контролювати люстрацію чиновників, а також торкнулася скандалу в партії.

Уродженці Житомира Ірині Сусловій, яка скоро стане народною депутаткою Верховної Ради,— 26 років, у її декларації про доходи — суцільні прочерки. Активістка Євромайдану та Люстраційного комітету була включена до списку "Обʼєднання «Самопоміч» як членкиня партії «Воля». Суслова зізнається, що хоч депутатство і стало для неї несподіванкою, вона готова взяти на себе відповідальність за долю країни. В інтерв’ю DW Суслова зауважила, що припри відсутність у «нових облич» в парламенті досвіду, головне — їхня «воля до змін».

DW: Пані Ірино, через скандал навколо партії «Воля» та обʼєднання «Самопоміч» у суспільстві почалася дискусія про професійність та добросовісність нових політичних сил, які пройшли в Раду. Як Ви гадаєте, Ваш виборець розчарувався, коли дізнався про суперечки всередині «Волі»?

Ірина Суслова: Виборець не має розчаровуватися. Першочергово політичні домовленості, які були між партією «Воля» і партією "Обʼєднання «Самопоміч», передбачали те, що всі делегати від партії «Воля» зайдуть до фракції «Самопомочі», однак вони створять міжфракційне депутатське обʼєднання. Тобто говорити про те, що ми комусь набрехали або не виконали зобовʼязання, не можна. Я увійду до фракції «Самопомочі», як того вимагає закон і наші політичні домовленості з членами цієї партії напередодні формування спільного списку. Також я увійду до міжфракційного депутатського обʼєднання «Воля», що також було задеклароване політичними домовленостями і на якому наполягає зʼїзд партії.

Чи могли Ви рік тому уявити собі, що станете народною депутаткою?

Ні. Я була активісткою, волонтеркою, займалася громадською діяльністю і навіть не мала на меті йти в народні депутати. На з’їзді партії «Воля» однопартійці висунули мою кандидатуру, щоб брати участь у так званих «праймеріз» (попередніх виборах кандидатів усередині партії), але я відмовилась. Та оскільки я член партії, то мусила підкоритися волі найвищого керівного партійного органу — національного з’їзду. Відповідно до голосування, я посіла четверте місце. На першому був Єгор Соболєв, далі — Сергій Таран, Ольга Галабала. У зв’язку з тим, що в нашій партії працюють «соціальні ліфти», було прийняте рішення делегувати мене шостим номером до списку "Об’єднання «Самопоміч». Це був перший номер, який надали партії «Воля» у загальному списку.

А як Ви потрапили до партії «Воля»?

Під час Євромайдану, у якому я брала активну участь, я познайомилась з Єгором Соболєвим, очільником Люстраційного комітету, Сергієм Тараном, Ольгою Галабалою. З ними ми опікувалися розшуком зниклих людей, із яких і дотепер 47 людей не знайдено. А на той момент таких було більше півтисячі. Після закінчення Євромайдану Єгор Соболєв очолив Лютраційний комітет, а я долучилася до нього. Опікувалася формуванням регіональних Люстраційних комітетів по всій країні. Коли ми зрозуміли, що влада не має на меті створювати реальний Люстраційний комітет і надавати нам державні повноваження, ми прийняли рішення створювати свою партію та йти у владу, аби досягнути змін у нашій країні.

Якими будуть Ваші перші кроки у парламенті? У який комітет підете працювати?

Планую працювати в комітеті з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, опікуватися реформами, пов’язаними з процесом децентралізації. Щодо цього є окремі напрацювання, а також додатково закон про вибори до місцевих рад. Головна мета: вибори мають однозначно проходити за відкритими списками.

Ви півроку опікувалися питаннями люстрації, чи будете працювати в цьому напрямку й надалі?

Щонайменше я разом зі своїми помічниками здійснюватиму парламентський контроль того, як закон про люстрацію виконується в регіонах. Різні негідники зараз намагаються залишитися у владі. Наприклад, чиновники, які насправді підпадають під критерії люстрації і хочуть обійти закон, їдуть до зони Антитерористичної операції (АТО), отримують там довідку про те, що вони воювали, і, відповідно до закону, більше не підпадають під люстрацію як учасники бойових дій. Із цим потрібно боротися. Тому закон буде постійно допрацьовуватися. Це нормальна європейська практика. Наприклад, у Польщі або Чехії люстрували спочатку тих, хто був причетним до спецслужб тоталітарних режимів, згодом до цієї умови додалася майнова — коли видатки не збігаються з доходами, та інше. Над законом потрібно працювати постійно.

Скільки чиновників, за Вашими оцінками, підпадає під дію закону про люстрацію?

Автоматично має бути звільнено близько 10 тисяч чиновників. Це якщо рахувати за критерієм про звільнення державних посадовців, які у період з 2010 по 2014 роки працювали на керівних посадах державних органів влади. Після автоматичної люстрації розпочинається люстрація за майновим критерієм — відповідність задекларованих доходів до реальних видатків. А це ще понад 90 тисяч чиновників.

Разом це приблизно 100 тисяч людей. Яке у них майбутнє в Україні? Де вони будуть працювати?

Я гадаю, що цей закон — подарунок для чиновників. Люди, які підпадають під ці критерії, настільки фінансово забезпечені, що десятиліттями можуть не думати про роботу. Це в тому випадку, якщо на них не буде заведено справ з подальшою конфіскацією майна. До того ж вони можуть іти в бізнес, бо мають фінансові ресурси. Багато з них вже давно займаються бізнесом.

Ким держава може замінити вчорашніх чиновників, які будуть звільнені відповідно до закону про люстрацію?

Усі реформи мають проводитись комплексно. Це означає, що люстрацію потрібно проводити паралельно зі створенням бази «Національного кадрового резерву», чим я також буду опікуватися в парламенті. До цієї бази будуть включені люди, які є фахівцями, патріотами, мають вищу освіту, закордонний досвід та готові працювати на державних посадах. Людям із цього резерву буде запропонована робота, якщо, звичайно, вони відповідатимуть усім вимогам.

Чи буде таким кадрам достатньо теперішньої низької чиновницької зарплати?

Ми розуміємо, що зарплати настільки мізерні, що фахівців високої якості неможливо буде залучити до роботи із заробітною платою від 1500 до 6000 гривень. Потрібно проводити реформу держаної служби. Наприклад, ми маємо запровадити електронне врядування у всіх органах державної влади. Таким чином вдасться знизити рівень корупції та зменшити кількість людей, які працюватимуть у держорганах. За рахунок скорочення кадрів можна буде збільшити заробітні плати для держслужбовців.

Чи є достатньою для Вас зарплата народного депутата, яка складає пʼять тисяч гривень?

Коли у країні 70 відсотків людей проживає за межею бідності, ми не маємо права лобіювати підвищення своїх зарплат. Потрібно працювати над шляхами та інструментами задля того, щоб депутат міг працювати додатково в тому разі, якщо парламентської зарплати йому не вистачає.

На тлі конфлікту всередині партії «Воля» деякі користувачі соцмереж в інтернеті почали критикувати Вас через те, що нещодавно у Вас зʼявився новий дорогий автомобіль. Чи можете Ви щось відповісти на ці звинувачення?

Своє авто Audi 8 я придбала за 19 тисяч доларів США у 2003 році. Гроші на цю покупку у мене були з отриманого спадку, я надам цю інформацію. У цьому році я продала авто за 12,5 тисяч доларів та придбала Audi Х7 2006 року випуску за 13 тисяч. Тому говорити про появу нового авто — абсурд.

Підписка на новини

Щоденні новини Time-UA.com на Вашу поштову скриньку. Отримуйте на свій E-mail останні новини за добу!