Малий прикордонний рух з Румунією - шанс для розвитку прикордоння

З 14 травня 2015 року набрала чинності угода про запровадження малого прикордонного руху (МПР) між Румунією та Україною. Під дію угоди підпадають майже сімсот населених пунктів Івано-Франківської, Чернівецької, Закарпатської та Одеської областей. Близько 1,5 мільйона українців зможуть скористатися правом без візи відвідувати Румунію на підставі посвідки у межах 35-кілометрової зони. Головною умовою оформлення документу, як і в аналогічних угодах з Польщею, Угорщиною та Словаччиною є постійне проживання особи впродовж останніх трьох років у визначеній 30-ти кілометровій зоні.

Малий прикордонний рух з Румунією спростить гуманітарний та економічний обмін між громадами та між родинами, яких у післявоєнні часи розділили «одним махом», провівши кордон по річці Тиса.

Польські здобутки

Румунія останньою з країн східного кордону Є уклала з Україною угоду про малий рух. Так, приміром мешканці прикордоння з Польщею активно використовують можливість в’їзду за посвідкою ще з 2009 року. За цей період прикордонні польські повіти, які вважалися депресивною зоною, економічно зміцніли, зменшилось безробіття.

Поляки активно заробляють на торгівлі з українцями, гастрономії, транспорті, розвивається готельна інфраструктура. Лише за минулий рік українці купили у поляків товарів та послуг на 5,7 мільярда злотих (1,4 мільярда євро), що майже на чверть більше ніж 2013 року, підрахували у комітеті Державної статистики Польщі (GUS). 12 відсотків від цієї суми припадає саме на роздрібний продаж прикордонних воєводств.

«Українське прикордоння у більш вигідному становищі»

Поляки скористалися вигодами малого прикордонного руху повною мірою, каже у розмові з DW виконавчий директор Буковинського центру реконструкції і розвитку Ярослав Кирпушко. Румуни ж запроваджують малий рух, коли стрімке падіння курсу гривні дзеркально змінилоситуацію. Українцям фінансово уже не вигідно скуповуватися у Румунії, пояснює експерт. Відтак, українське прикордоння опинилися у більш вигідному становищі, ніж румунське. «Якщо колись я особисто закуповував молочну продукцію у Румунії через високу якість і дешевизну, то зараз я купую лише поодинокі продуктові позиції, або їздимо винятково за речами відомих брендів»,— наводить приклад Кирпушко. Тепер румуни приїздять у чернівецькі магазини і на чернівецькі ринки за покупками, зауважує співрозмовник. Купують все – від цукерок до туалетного паперу. Особливим попитом користуються кава, олія, миючі засоби, спиртні напої та тютюнові вироби.

«Гадаю, українське прикордоння зараз у більш вигідній економічній ситуації, ніж румунське, і те, що у свій час здобули польські воєводства, можна розвинути на землях Прикарпаття та Буковини»,— аналізує експерт. Окрім економічних відносин регіони по обидва боки кордону поєднують тісні родинні зв’язки, які мешканці активно підтримують, додає Кирпушко.

Шанс поглибити відносини

А от на Закарпатській ділянці українсько-румунського прикордоння торгівельні відносини між мешканцями не надто інтенсивні, каже у коментарі DW професор Ужгородського національного університету, експерт з євроінтеграції та регіонального розвитку Мирослава Лендєл. «Шопінг-рух» на угорському кордоні чи то на словацькому, де прикордонний рух уже діє кілька років, значно активніший, каже Лендєл. Водночас експерт не сумнівається, що МПР суттєво спростить гуманітарний та економічний обмін між громадами, між родинами, яких у післявоєнні часи розділили «одним махом», провівши кордон по річці Тиса.

Більше того, додає співрозмовниця, отримати візу у Румунському консульстві — процедура не з легких. «Ці бюрократичні перешкоди, нестача пунктів пропуску, непрості дипломатичні відносини між країнами, завжди обмежували родинні контакти»,— пояснює професорка Мирослава Лендєл. А МПР додасть можливостей відновити родинні звʼязки, розширити гуманітарну та культурну співпрацю.

Інфраструктурні перешкоди

Нестача пунктів пропуску та піших переходів на кордоні з Румунією, стане основним випробовуванням для майбутніх власників карток малого прикордонного руху, запевняють опитані експерти. Інфраструктура може суттєво обмежити цей рух, кажуть вони, бо відстань між найближчими пунктами подекуди сягає ста кілометрів. Разом з тим експерти припускають, що значного ажіотажу з оформлення документу не буде, як це приміром спостерігалося у польських дипустановах. «Слід врахувати, що багато мешканців прикордоння мають довготермінові багаторазові європейські візи, а ще десятки тисяч українців отримали румунські паспорти»,— зазначив Ярослав Кирпушко.

Згідно з угодою між Україною та Румунією, перші карти МПР видаватимуть на два роки, а наступні на п’ятирічний термін. Наразі ж охочі отримати карту лише почали здавати необхідні документи. Розгляд кожної справи триватиме до двох місяців.

Підписка на новини

Щоденні новини Time-UA.com на Вашу поштову скриньку. Отримуйте на свій E-mail останні новини за добу!