Анексія Криму надовго «отруїла» відносини між Росією та Заходом — експерт

Незаконна анексія Криму на довгі роки визначатиме відносини між Росією і Заходом.

Таку думку висловила французький науковець, керівник Центру «Росія-Нові незалежні держави» у Французькому інституті міжнародних досліджень (ІFRI) Тетяна Кастуєва-Жан у коментарі Укрінформу.

«Анексія Криму стала подією, яка на довгі роки визначатиме, а скоріше навіть «отруюватиме» відносини між Росією і Європою, Заходом. Деградація відносин ще може бути і не досягла свого піку, а врегулювання кримського питання, найімовірніше, дістанеться у спадок уже наступним поколінням європейських політиків»,— зазначила науковець.

На її думку, анексія Криму буде радше символічною проблемою для Києва, ніж реальною політичною чи економічною, як Донбас. «Вона стане принизливим нагадуванням для національної гордості та ідентичності, а також обернулася незручностями і неприємностями у практичному й особистісному плані для тисяч сімей»,— вважає науковець ІFRI.

Говорячи про наслідки анексії для Росії, Кастуєва-Жан зазначила, що західні санкції не будуть зняті ще довгий час, що матиме негативні наслідки передусім для економіки РФ і не тільки. «Очевидна внутрішня інструменталізація «кримського» питання для досягнення внутрішньополітичних цілей консолідації та придушення будь-яких протестів у Росії»,— припускає знавець.

Оцінюючи наслідки анексії на регіональному рівні, вона зазначила, що плановане розміщення військових частин і тактичної ядерної зброї в Криму не може вітатися іншими країнами Чорноморського регіону. «Калінінград і Крим стануть двома форпостами, що утворюють дугу геополітичного та військового тиску на Східну Європу, яка буде відповідно шукати відповіді для зміцнення своєї безпеки»,— переконана Кастуєва-Жан.

У глобальному ж контексті, на її думку, створений прецедент може стати негативним прикладом для інших регіонів, наприклад Азіатсько-Тихоокеанського, де чимало спірних територій.

Науковець ІFRI наголосила, що у вимірі європейської безпеки переформатуванню підлягають всі порушені діями Росії договори, зокрема Будапештський меморандум, Паризька хартія і навіть Гельсінський акт. «Дипломатам вистачить роботи на багато років для того, щоб відновити зруйновані баланси і домовленості. Але поки що навіть незрозуміло, коли буде можливим взагалі взятися до цієї роботи»,— підсумувала знавець.

Нагадаємо, 18 березня 2014 року на порушення українського законодавства та міжнародного права відбулося підписання Договору про прийняття Криму до складу Росії.

Підписка на новини

Щоденні новини Time-UA.com на Вашу поштову скриньку. Отримуйте на свій E-mail останні новини за добу!